Голосом душі і серця мого

15 січня 2018 рік

У Благовіщенському НВК №1 уже стало традицією вітати з Новоріччям трудові колективи, організації та громадськість міста.

Колядує Україна! Торжествує вся земля! 

Звіздар Максим Міщенко освітлював дорогу колядникам незвичайної краси зіркою та все приказував: 
- Січень-місяць владарює,
Три празники нам дарує. 
За Різдвом Василь іде
Й Водохрещення святе !

Світлана Бригадир і Настя Кравець дуже врочисто вітали зі святом величним, бо Різдво святкують люди завжди і всюди. 

Пастушки Станіслав Дружинін, Євгеній Попадик, Денис Баланюк гуртом ягняток випасали, втомилися, позасинали. Раптом зірка засвітила, їхні душі звеселила. Полинули ніжні дзвони попід небесами. Опустились Херувими й встали поміж ними.

Україночка прекрасна -
Учениця Сусло Настя-
Говорила все сердечно
І лірично, й дуже гречно! 

Ангел Євгеній Маковійчук сповістив:
-Не бійтеся, люди чесні,-
Я до вас, посол небесний,
Приніс радісну новину,
Що народилася дивна дитина.
Ісусом мати його нарекла
І в пелени вбогі сповила.

А козак Денис Валіцький мандрує з-за порогів славетної Січі, щоб теж вітати дитя Боже Різдвяної ночі.

Царі Дмитро Мовчан, Владислав Костенюк, Тімур Щупак із далеких країв ішли, дари багаті з собою несли. До Віфлиєму поспішали нині- Ісуса вітати в бідній яслині. Ясна зоря їм шлях провіщала, дорогу до спасіння позначала. 

Талановита вчителька Кислиця Інна Миколаївна та її учениці-дев'ятикласниці Діана Колаковська, Анна Шевченко, Ірина Даниленко дуже гарно виконували обрядові пісні.

Вражали своїм хистом до сценічного мистецтва  Козовід -четвертокласник Олександр Загубелюк- та Коза- одинадцятикласниця Марина Загальська. 
Сіра, біла, волохата не могла встояти в хаті. Тому тяжко було Козоводові. Коза бралася в боки, показувала свої скоки, лізла до полиці і шукала паляниці. Потім впала і не жива стала.
І лише колядка маленького Козовода її оживила:
-Дайте Козі вівса, 
А для мене- це ковбаса! 
Дайте Козі ячменю,
А для мене- це грошей жменя! 
Дайте ще і сала,
Щоб Коза веселіша стала 
Та знову поскакала! 

Віншувальники Артем Гаврилюк, Іван Базик- справжні майстри художнього читання- зворушували потаємні струни серця кожного глядача. Вони засівали земляків і бажали їм:
-Щоб росли здорові діти,
Аби мир був в цілім світі!
Аби вам весь Новий рік
Було краще, ніж той рік!

У таку святу годину наше життя не має вимірів ні часу, ні простору. Воно, як та Різдвяна зірка, палає вічно і ніколи не впаде наріжним каменем у безодню. Хіба не в цьому- незнищенність української нації та її християнської душі?!

🔀🔀🔀🔀🔀🔀🔀🔀🔀🔀🔀🔀🔀🔀🔀🔀🔀🔀🔀🔀🔀🔀🔀🔀🔀🔀🔀